Уривок з чергової інтернет-дискусії

В якийсь момент я усвідомила, що нема і не може бути ідеальних політиків.
В силу об'єктивних і суб'єктивних причин.
Суб'єктивні причини - і так зрозумілі.

Об'єктивні причини:
1. Політика - це врахування інтересів дуже великої кількості людей. "Всєм міл нє будєш".

2. Україна - молода держава. Ми майже забули, як це - демократія. А що таке - демократія у сучасному модерновому світі під час війни... - цього не знає майже ніхто. Можливо, крім громадян Ізраїлю.

3. Кожен з нас бачить маленький шматочок. У керівника держави - огляд набагато більший.
Це як водій у великому автобусі. Пасажири щось бачать. Але дорога вперед і огляд з усіх боків відкриті лише водію.

4. Державні інституції у нас досі слабкі (на відміну від того ж Ізраїлю)

5,6,7,8......... об'єктивних передумов ще дууууже багато.

Отже, шукати ідеального політика - марна справа. Його просто не існує у природі. Ніколи і ніде.
Можна шукати лише того, хто найкраще справиться з функцією керівника держави.
За умови збереження демократії, розбудови державних інститутів.
Причому держава повинна працювати на загальне добро. А не на десяток багатіїв зі списку Форбс.

Тож при оцінці політика (будь-якого) я дивлюся на те, в який бік він веде країну.
Політик може робити помилки. У нього може щось не вдаватися. Він може робити щось таке, з цим я особисто не погоджуюсь, або не розумію, чи просто мені не подобається... Він може колись ляпнути якусь дурницю.
Але в цілому країна повинна рухатися у тому напрямку, який я вважаю правильним.
При далеко неідеальному Порошенко країна в цілому рухалася у правильному напрямку.

А при всенародному улюбленці Зеленському - країна рухається в абсолютно неправильному напрямку!

Протистояння ФОПи vs зелена влада - це лише один сегмент цього в цілому неправильного напрямку руху.
Тому я не тільки не шкодую, що голосувала проти Зеленського, а й надалі збираюся це робити. І переконуватиму усіх!
Я не вірю, що Зеленський та його команда поміняються так, щоб рухати країну у правильному напрямку.
Треба визнати. Є одна галузь, в якій майже все добре. Діджиталізація. Але... "Дію на хліб не намажеш і батарею нею не обігрієш!!" (вибачте).
Всі інші галузі та сфери суспільного життя зелені або зламали, або доламують.

І ще один критерій, мій особистий.
Мені не повинно бути соромно за лідера держави.
За Порошенка та Ющенка ніколи не було соромно.
За Януковича - досить часто.

За Зеленського - з'явилася фраза "український сором".
Іспанський сором - коли соромно за іншу людину. А український - коли соромно за владу. Постійно.
Зеленський і слуги народу постійно ганьблять владу і Україну в цілому!!

Загальна рекомендація: знайти однодумців і робити з ними спільну справу.
Мені пощастило. У мене однодумці є. І спільна з ними справа.